|
Сторінка 1 з 26 Особливості організації бухгалтерського обліку у банках
Регулювання системи бухгалтерського обліку в банківських установах України здійснюється на підставі Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, інших нормативних актів НБУ, внутрішньобанківських інструкцій, наказів щодо ведення бухгалтерського обліку в установі банку.
Стаття 68 Закону «Про банки і банківську діяльність» регламентує загальні засади ведення бухгалтерського обліку і звітності в банках. Відповідно до неї бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов’язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.
Необхідно зауважити, що дія деяких П(С)БО не поширюється на банківські установи, про що зазначається у самих стандартах (наприклад, 1, 2. 3, 4, 5, 15, 16, 30 та ін.). Щодо МСБО, то їх застосовують у разі, якщо певні аспекти фінансового обліку не врегульовані П(С)БО (наприклад, при складанні фінансової звітності банки керуються МСБО №30 «Розкриття інформації у фінансових звітах банків та подібних фінансових установ», оскільки відсутнє аналогічне національне положення).
Важливим моментом в організації бухгалтерського обліку в банку є формування його облікової політики, яка знаходить відображення в затвердженому наказом керівника Положенні про облікову політику банку. Характерними елементами облікової політики банківських установ є:
- правила ведення й організації фінансового обліку;
- порядок оцінки певних об’єктів обліку;
- перелік розроблених та затверджених додаткових регістрів аналітичного обліку та форм первинних документів з обліку банківських операцій;
- характеристика аналітичних рахунків внутрішнього плану рахунків;
- перелік працівників банку, що мають право підписувати відповідні документи;
- правила документообігу і порядок оброблення облікової інформації;
- порядок розрахунків між філіями та іншими структурними підрозділами банку;
- перелік операцій, що потребують додаткового контролю;
- процедури вивірки і контролю;
- процедури, що використовуються банком для складання та подання фінансової звітності;
- порядок формування резервів на покриття втрат від неповернення кредитів;
- порядок нарахування процентних доходів та витрат;
- правила списання з балансу безнадійних кредитів тощо.
В банківських установах бухгалтерський облік організовується на підставі Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України №388 (зі змінами і доповненнями), який розроблений з урахуванням особливостей організації фінансово-економічних і розрахункових відносин у практиці банківської діяльності.
Зазначений План рахунків є обов’язковим для використання комерційними банками (для установ НБУ розроблений окремий План рахунків, який майже не відрізняється за структурою, проте має певні особливості). Структура Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України представлена в додатку 39.
Розглядаючи особливості Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків, слід зазначити, що рахунки перших п’яти класів згруповані за видами операцій банків (казначейські та міжбанківські операції, операції з клієнтами, операції з цінними паперами тощо). На рахунках першого класу обліковуються міжбанківські розрахунки, а на рахунках другого класу відображаються операції з усіма іншими клієнтами (в межах класу рахунки поділяються за видами контрагентів). Активи в Плані рахунків розміщено за ступенем ліквідності (від більш ліквідних, до менш ліквідних), а пасиви – у міру збільшення періоду погашення зобов’язань.
Нумерація рахунків здійснюється із застосуванням десятинної системи кодування. При цьому кожна цифра номера рахунка означає його рівень:
|
перша цифра
|
ð
|
номер класу
|
|
|
|
перша і друга цифри
|
ð
|
розділ у класі
|
ð
|
рахунки ІІ порядку
|
|
перша, друга і третя цифри
|
ð
|
групу у розділі
|
ð
|
рахунки ІІІ порядку
|
|
перша, друга, третя і четверта цифри
|
ð
|
номер у групі
|
ð
|
рахунки ІV порядку
|
На рисунку 2.6. представлено порядок формування номера синтетичного рахунку в залежності від ступеня деталізації інформації, що на ньому відображається. Так, всі операції за розрахунками з клієнтами (крім банків) відображаються у другому класі рахунків. До них належать операції з коштами клієнтів банку (рахунок 26). Вони в свою чергу, включають кошти до запитання суб’єктів господарської діяльності (рахунок 260). Серед коштів, що обліковуються на рахунку 260 мають місце кошти на поточних рахунках (рахунок 2600).
Рис. 2.6. Порядок формування номера синтетичного рахунку
|
