|
Сторінка 1 з 50 ПЕРЕДМОВА
Зміст пропонованого для загальноосвітніх навчальних закладів збірника задач з астрономії відповідає вимогам програми Міністерства освіти і науки України.
Посібник зорієнтований на нині діючі у загальноосвітніх навчальних закладах базові підручники з астрономії І.А.Климишина й І.П.Крячка та підручник з астрономії М.П.Пришляка, що відповідають вимогам навчальної програми Міністерства освіти і науки України.
Основу його змісту складає матеріал астрофізичного й світоглядного характеру. Не применшується також роль традиційних, класичних розділів астрономії, які мають велике практичне значення для людства. Це, передусім, сферична астрономія, де зосереджена більшість обрахункових задач збірника. На конкретному матеріалі розкривається значення науки в житті суспільства, акцентується увага на зв’язку навчання з життям, практикою сучасного виробництва.
Враховуючи світоглядно-пізнавальну мету астрономії та обмежену кількість годин на її вивчення, обсяг обрахункових задач і практичних завдань, пов’язаних із спостереженнями неба та описом інструментів, що використо-вуються при цьому, значно скорочено. Їх вистачає у підручниках та методичних посібниках з астрономії і нема потреби в їх дублюванні. Натомість збільшено число задач-питань якісно-теоретичного, світоглядно-пізнавального й культуро-логічного змісту. Перед учнями ставляться узагальнені питання-проблеми, відповідь на які вимагає не переповідання готових міркувань і висновків підручника або оголошених учителем, а творчих пошуків і зусиль, глибокого розуміння суті явищ і вміння застосовувати знання на практиці. Попрацювавши з задачами й питаннями самостійно, учень порівнює свої результати й висновки з відповідями, наведеними в збірнику.
Широко практикуються завдання, пов’язані з вимірюваннями на малюнках і фотографіях, задачі-малюнки та різний ілюстративний матеріал. Це наближує навчальний процес безпосередньо до об’єктів пізнання, допомагає формувати науковий світогляд учнів, унаочнюючи висновки теорії.
Посібник слугуватиме для закріплення і перевірки знань учнів, створення проблемних ситуацій на уроці і як засіб мотивації учнів до самостійного поглибленого вивчення астрономії.
Збірник різнопрофільний, містить чотири відмінні завдання з врахуванням специфіки й спрямованості кожного профілю – універсального, гуманітарного, природничо-математичного й технологічного. Умови задач і відповіді до них позначені двома цифрами: римськими – номери розділів; арабськими – чергові номери задач відповідного профілю.
Безперечно, якоїсь принципової різниці між профільними орієнтаціями не існує. Найскладніші задачі, пов’язані з математичними формулами й обчисленнями, віднесені до природничо-математичного профілю, менш трудомісткі – до універсального, решта (з профільною специфікою) – до інших двох. У роботі з учнями конкретного профілю вчитель повністю може використати окремі задачі й завдання інших профілів, особливо на факультативах, гуртках і в системі МАН. Це також дає змогу здійснити диференційований підхід у навчанні, що створює найкращі умови для розвитку творчої активності учнів.
Увесь матеріал посібника розбито на 22 розділи. Розміщення матеріалу в розділах відповідає його черговості в програмі з астрономії і підручниках. Тексти завдань розташовані не в порядку зростання їх складності (як в інших посібниках), а в порядку програмних вимог. Тому задачі можна розв’язувати не обов’язково в тій послідовності, в якій вони йдуть у збірнику, а вибірково.
Задачі й вправи підвищеної складності позначені зірочкою. Їх зміст не виходить за межі шкільної програми з астрономії і фізики.
Кількісні задачі слід розв’язувати в Міжнародній системі (СІ), хоча окремі задачі розв’язуються з використанням суто астрономічних одиниць. Це, передусім, стосується маси небесних тіл, мір довжини і часу. Часто використано метод наближених оцінок, характерний для астрономії, хоча більшість розв’язків представлена точними числовими значеннями.
Цифрові дані і основні формули, необхідні для розв’язування обра-хункових задач, учень знайде у відповідних таблицях, що в Додатку. Там же є рухома карта зоряного неба (КЗН). Тож учні вчитимуться працювати з табличним матеріалом та КЗН.
До всіх задач і питань додаються відповіді, до складніших – вказівки і розв’язання.
У змісті задач відбито зв’язок усіх предметів природничо-наукового циклу. Тому деякі з них можна використати на уроках фізики, хімії, біології, навіть суспільствознавства. Це стосується не лише ХІ класу, а й інших старших класів.
Матеріал посібника може бути використаний на всіх етапах уроку.
Він також сприятиме підвищенню фахової майстерності вчителів астрономії, допоможе раціональному та ефективному добору навчального матеріалу до уроків.
Автор вдячний усім рецензентам, які зробили багато цінних зауважень і дали слушні поради, що покращили зміст і форму викладу збірника.
І. ВСТУП. ПРЕДМЕТ АСТРОНОМІЯ. ЗАГАЛЬНІ УЯВЛЕННЯ ПРО БУДОВУ ВСЕСВІТУ
Загальноосвітній профіль
1. Чи справді астрономія – наука чисто споглядальна? Висловіть свої міркування.
2. Астрономія вивчає рух, будову, походження і розвиток небесних тіл. В якій із цих галузей астрономи мають найбільшу інформацію, а в якій послуговуються лише загальними міркуваннями й гіпотезами?
3. Що більше – середні лінійні відстані між планетами чи між зорями? Зробіть порівняльні оцінки.
4. Чи є у Всесвіті тіла, які не рухалися б відносно інших тіл і були абсо-лютно нерухомими?
5. Тривалий час комети вважалися вісниками всіляких бід на Землі, а метеорні тіла приймалися за душі померлих людей. Чи справді це так?
Гуманітарний профіль
1. На відміну від фізики, хімії, мінералогії та інших наук, астрономія, подібно до біології, є наукою наскрізь еволюційною. Як розуміти це твердження?
2. Останніми роками безперервно відкриваються усе нові і нові загадкові астрофізичні об’єкти і явища (барстери, космічні мазери, квазаги, навіть квазари тощо), які на сьогодні не піддаються строгій науковій інтерпретації. Чи не є це свідченням того факту, що навколишній світ науково непізнаванний?
3. Джордано Бруно писав: “Ніщо не вмирає. Усе трансформується”. Які фундаментальні закони природи проглядаються у цьому далекоглядному афоризмі?
4. У “Слові о полку Ігоревім” (1185) згадується про повне сонячне затем-нення. Воно нібито передвіщало нещасливий похід хоробрих русичів на кочівників половців. Чи справді сонячні і місячні затемнення є провісни-ками бід?
5. Які основні відкриття другої половини ХХ ст. ознаменували новий етап у розвитку астрономії, призвели до революції в астрономічних методах дослідження?
6. Які фізичні умови являються визначальними для більшості біологічних і фізіологічних особливостей усього живого на Землі? Назвіть їх.
|
